Каталог статей

В рудіні радість. Межи труднуї гудіни
приїхала кузинка з Аргінтини.
Іши прабабка чесум упуйдала:
„Жи цьотка в Аргінтині, йно припала”.

А било то як днівку йно пігналі,
бабуня кур зі шкоди виганялі ,
як верлі, пся крев, за чубатув клюшку,
на вбору йшла панєнка в капелюшку.

Спучетку ї впізнав іден пес Бровку,
жи мав більмо на ліве й праве воку,
а потім вся рідня її впізнала,
бу гладкії валізи цьотка мала .

Зібралісь всі ду пєтугу куліна,
Параня навіть десь з під Дубрусіна .
Параня всіх приємні здівувала,
бу другій рік, як при смерті ліжала.

Напевно в цьоткі моцні бівотокі,
жи сі такі дає лічиті врокі,
йно жель жи цьотка борши не звіталі,
бу ю в рудіні троха пувміралі.

Привезла з кориц джімсів, два майтечок
і ши хусток бабуні зо пєть течук.
Бабуня все з хусткамі клопіт маї,
в ніділю носі, в будний убзіраї.

Кабанка в церкві стала сі усібно,
бу в баби з рожі квіт, а в неї жолудь дрібну.
То не забавка хустка шалянова,
там доляр варта, в нас прощай курова.

Бабуня скаржи: „зло сі в дітюх маї,
іден син смуді, другій сі впіваї,
а внукі чесум так міні нашкодют,
пєть рублів вкралі і на піву ходют.

Як шось пупросіш ту вуні ні чуют,
і тих пакунків зовсім не вартуют,
і їм би дужи добри пасувала
ні блюза з джімсів, а німецька пала”.

Сьмішна та міцно цьотка з Аргентини,
дівуїсі, жи в нас німа машини.
Яка ж то в нас машина можи буті,
як в нас чісом німа сі в шо убуті.

Гудуїм депутатів, кури, свіні .
іно йден ксєндз в нас їзді на машині .
А Пазя сі спитала в цьоткі нині :
„Чи дошкі дуругії в Аргінтині?”.

Заході ніч. Сіло в вілікім желі.
Кузинку, як на той світ прувуджелі.
Убралі любу цьотку в вишиванку,
іно пес Бровку нудівсі на ганку.

Джерело: http://сам пан склєпав