Середа, 13.11.2019, 13:40
Ви увійшли як гість | Група "Гості"

Погода
Погода в Україні
Ми Українці
Перевірений учасник UA-НЕТУ!
Друзі
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка
Сайте села Черенве
Код кнопки

Короткий історичний нарис

Короткий історичний нарис

Як правильно називається с.Чернево. На різних мапах різних часів, у
різних документах різних мов, з різних уст по різному. Чернь і Чарн
за княжих часів. Кажуть так колись називали монахів, які у цій
місцевості жили. Чернява та Чернава в польських документах. Чарнява
у німецьких. Чернево і Черневе в радянських. Пригадую в 1981 році, в
школі під час написання твору, учителька посилала мене збігати
подивитися як пишеться назва села на стовпі при в’їзді.
Черневе. Це пишеться. А вимовляє кожен як хоче – в основному
Чернява, але уроджений чернівець скажи: “Шу сило називаїсьі
Чарнів (з наголосом на перший склад) і люді, які там жиют,
називаютсьі чарнівцьі” (де немає м’якого знака перед “і”
- вимовляється твердо).

З назвою все зрозуміло. А люди? Скільки ж людей, народжених в с.
Чернево, жило на світі божому?

Напевно сказати ніхто не зможе. Від першої згадки про село уже років
під 800, а скільки ще до неї - нікому не відомо. Історики, географи
чи філологи можуть багато видати на предмет походження топографічних
назв чи прізвищ, їх поширення чи повної втрати, навести приклади
історичних подій, які відбувалися в околицях, співставити,
узагальнити і видати у якійсь книзі. Попаде ця книга до чоловіка і
довідається він, що проходила через його село якась легендарна , всім
відома, особистість, як ото Ковпак, чи Хмельницький – і зробить
висновок, що прадіди тоді билися. А може тихо по хатах сиділи?
Співставили по старих мапах – в тих місцях, у той час не
воювали. Значить сиділи по хатах, не висовувалися. А ще , що жити у
селі тоді було важко, бо було кріпосне право. Мав землю –
посадив-посіяв – з’їв, лишки продав – щось
прикупив. Не вродило, пограбували – голодування, поневіряння.
Не мав землі – ішов у найми, що дали то з’їв. “Буде
хліб і вода – не буде голода” – поговірка старих
часів.

Історія країни, як будинок з цеглин, складається з історії життя
кожної людини. Випала цеглина – хата нетривка. Багато у
літописах видатних постатей – дійсно потужних, базових каменів
нашої будівлі. Всі їх знають. А де висвітлено долю звичайного
сельчанина, що загинув, для прикладу, в 1914 році від угорського
багнета на пагорбі Бучки, коли косив траву, чи поважного старця, що
спочив на 99 році життя у присутності численних нащадків? Чим гірші
вони від, наприклад, Хмельницького? Чому про них практично ніхто не
популяризує?

Людина, поступок, праця, спілкування, підтримання традицій, мови та
культури землекористування, усталений державний устрій - все це
складові тої етнічно-суспільної організації, яка зветься нація. Чиїми
руками земля пращурів щоденно доглянута, не дивлячись на війни та
зміну правителів? У кого традиції є способом життя? Чиї поступки
максимально щирі та відкриті для оточуючих? В чиєму користуванні
перебуває 80% землі України?

Зібрано Горбацьо А.І.
Розповсюдженно як історичні дані Горбацьо І.І.